Засідання Методичного об'єднання

 Засідання методичного об'єднання

Витяг з протоколу засідання методичного об’єднання вчителів історії і суспільних дисциплін від 25. 10. 2021 року.

Слухали : голову методичного об’єднання Рибалку М.Д.

В урядових документах вказано, що нова українська школа ( НУШ)працюватиме на засадах педагогіки партнерства, в основі якої лежить спілкування, взаємодія та співпраця між учителем , учнем, батьками. Учні , батьки і вчителі об’єднані спільними цілями та прагненнями. Є рівноправними учасниками освітнього процесу. Основні принципи цього підходу це :

·         Повага до особистості;

·         Доброзичливість та позитивне ставлення;

·         Довіра у відносинах;

·         Діалог- взаємодія- взаємоповага.

Педагогіка партнерства міцно вкорінилася в українській педагогічній практиці. Василь Сухомлинський у своїх працях « Людина неповторна»,         « Серце віддаю дітям», ще в 60-х роках ХХ століття писав, що дитина – це активний і самодіяльний індивід який не вчиться у дорослого, а живе повноцінним і цікавим життям. До дитини слід ставитися доброзичливо і з розумінням.

 Педагогіка партнерства сприяє створенню атмосфери в якій розкривається потенціал кожного учня , формується його ініціативність і креативність. Партнерство зменшує рівень стресу , допомагає інтелекту працювати ефективніше. Педагогіка партнерства грунтується на таких ідеях:

·         Навчання без примусу ( Ш. Амонашвілі, В. Шаталін, В. Сухомлинський)

·         Вільний вибір;

·         Свобода вибору у процесі навчання.

Для того, щоб найкраще підготувати себе до моделі партнерства у школі, варто факти, що зміни мислення відбуваються повільно. Набратися терпіння ,щоб побудувати партнерські відносини з учасниками навчального процесу є головним завданням НУШу. Освоювати навички перемовин, вчитися не лише аргументувати власну думку, а й вміти слухати інших.

 Випускник нової школи – це особистість, патріот, новатор.

 Хочу окремо зупинитися на питанні особливості навчання історії  в умовах НУШ.

Крім ключових , важливими є предметні компетентності: хронологічна, просторова, інформаційна, аксіологічна, логічна, культурологічна, громадянська. 

 З першого вересня 2022 року учні, які прийдуть до 5 класу навчатимуться за новою освітньою програмою яка вимагає й нового мислення: історико- хронологічного, орієнтуватися в історичному часі, мислити просторово, орієнтуватися в соціально-історичному просторі тощо.

 Структура курсу :

·         Розділ І Людина, природа, суспільство та історія

·         Розділ ІІ Людина як особистість та особа. Спільноти людей.

·         Розділ ІІІ Дослідження суспільства та історії. Інформація. Історичні джерела.

·         Розділ IV Історія як наука. Історичне мислення

·         Розділ V Орієнтування в історичному часі і просторі.

·         Розділ VI Права людини і громадянина. Демократія.

 У програмі немає розподілу навчальних годин за розділами. Учитель самостійно визначає тривалість опрацювання того чи іншого розділу.

 Підручники рекомендовані для 5-х класів :

Вступ до історії України та громадянської освіти.

Україна і світ. Вступ до історії і громадянської освіти.

Досліджуємо історію та суспільство. Та інші.

Всього 7 рекомендованих підручників.

 В НУШ змінено підхід у вивченні історії Голокосту та Другої світової війни. Учні проводитимуть інтерактивні дослідження, шукатимуть документальні свідчення та спілкуватимуться з очевидцями. Всі свої дослідження будуть долучені до онлайн- платформи « Червона точка пам’яті»  На цій платформі учні зможуть працювати з реальними історичними джерелами, які вони будуть знаходити самостійно або з допомогою родичів. Експерти НУШ вважають Що завдяки таким формам роботи школярі зможуть думати та мислити як історики.

 

Слухали : Шрамко Л.С., секретаря методичного об’єднання:

   Предмет «Вступ до історії України та громадянської освіти» належить до адаптаційного циклу базової середньої освіти, що обумовлює його місце в системі шкільної громадянської та історичної освіти та серед ін ших навчальних предметів.

Пропедевтичний курс має сприяти тому, щоб учні та учениці успішно адаптувалися до

умов і вимог нового освітнього середовища, від початкової до базової середньої освіти. У зв’язку з цим важливості набуває наступність між початковоюй базовою середньою освітою,доступність вимог до обов’язкових результатів навчання учнів та учениць, урахування їхніх вікових психолого-педагогічних особливостей.Зазначене вище обумовлює значення мети вивчення навчальної дисципліни «Вступ до історії та громадянської освіти»— розвиток почуття власної гідності й самоідентичності учнівства через осмислення минулого, сучасного та взаємозв’язку між ними, усвідомлення підлітками своєї належності до українського народу й держави Україна, формування в учнівської молоді активної громадянської позиції, заснованої на засадах патріотизму, цінностей демократії, прав і свобод людини.Крім того ,курс покликаний формувати здатність до практичної діяльності,творчого втілення набутих компетентностей у повсякденному суспільному житті.

Завдання курсу «Вступ до історії України та громадянської освіти» визначені відповідно до вимог до обов’язкових результатів навчання громадянської та історичної освітньої галузі, розміщених у додатку 18 до 3 Державного стандарту базової середньої освіти з урахуванням особливостей адаптаційного циклу, і відображають зміст компетентнісного потенціалу, на формування якого вони спрямовані.

Під час реалізації програми здобувачі освіти мають формувати на відповідному віковому рівні такі ключові компетентності:

•вільне володіння державною мовою;

•Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;

•математична компетентність;

•Компетентності в галузі природничих наук,техніки і технологій;

•інноваційність;

•Екологічна компетентність;

•інформаційно-комунікаційна компетентність;

•Навчатися впродовж життя;

•громадянські та соціальні компетентності;

•Культурна компетентність;

•підприємливість і фінансова грамотність.

Предметні компетентності:

-          хронологічна компетентність уміння орієнтуватися в історичному часі, встановлювати близькі та далекі причинно-наслідкові зв’язки, розглядати суспільні явища в конкретно-історичних умовах, виявляти зміни і тяглість життя суспільства;

—просторова компетентність- уміння орієнтуватися в і сторичному просторі та знаходити взаємозалежності в розвитку суспільства, господарства, культури і природного довкілля;

—інформаційна компетентність -уміння працювати з джерелами історичної інформації, інтерпретувати зміст джерел, визначати їх надійність , виявляти і критично аналізувати розбіжності в позиціях авторів джерел;

—логічна компетентність-уміння визначати та застосовувати теоретичні поняття для аналізу й пояснення історичних подій і явищ, ставити запитання та шукати відповіді, розуміти множин ність трактувань минулого та зіставляти різні його інтерпретації;

—аксіологічна компетентність-уміння формулювати оцінку історичних подій та історичних постатей, суголосну до цінностей та уявлень відповідного часу або відповідної групи людей, осмислювати зв’язки між історією і сучасним життям.

В основу формування компетентностей учнів та учениць покладено:

— досвід учнів та учениць як здобувачів освіти;

— потреби учнів та учениць, що мотивують до навчання;

— знання та вміння учнів та учениць, набуті в освітньому середовищі (у школі, родині) та соціальних ситуаціях.

Уміння, наскрізні для всіх ключових і предметних компетентностей:

— читати з розумінням;

— висловлювати власну думку усно й письмово;

— критично та системно мислити;

— творити;

— проявляти ініціативу;

— логічно обґрунтовувати позицію;

— конструктивно керувати емоціями;

— оцінювати ризики;

— приймати рішення;

— розв’язувати проблеми;

— співпрацювати з іншими.

Очікувані результати наприкінці розгляду курсу «Вступ до історії України та гро мадянської освіти»

полягають у формува нні первинного уявлення про те, як мислити історико-хронологічно, орієнтуючись в історичному часі, встановлюючи причинно

-наслідкові зв’язки між подіями, явищами та процесами, діяльністю людей і її результатами в час і визначати зміни та тривалість у житті суспільства;

• мислити геопросторово, орієнтуватися в соціально-історичному просторі, виявляти взаємозалежність розвитку суспільства, господарства, культури

та навколишнього природного середовища;

• мислити критично працювати з різними джерелами інформації та формулювати історично обґрунтовані запитання;

• мислити системно, виявляти взаємозв’язок, взаємозалежність та взаємовплив історичних подій, явищ, процесів, постатей у контексті відповідних епох;

• розуміти множинність трактувань минулого й сучасного та зіставляти їх інтерпретації;

• усвідомлювати власну гідність, реалізувати власні права і свободи, поважати права й гідність інших осіб, виявляти толерантність, протидіяти проявам дискримінації;

• дотримуватися демократичних принципів, конструктивно взаємодіяти з іншими особами, спільнотою закладу освіти, місцевою громадою та суспільством, долучатися до розв’язання локальних, загальнонаціональних і глобальних проблем;

• усвідомлювати необхідність утвердження верховенства права й дотримання правових норм для забезпечення сталого розвитку суспільства.

Пріоритетами курсу «Вступ до історії України та громадянської освіти» визначено:

•антропоцентризм;

•громадянська відповідальність і відповідна до неї практика поведінки;

•уявлення про толерантність як основу співжиття людей у будь-якому соціумі;

•дотримання засад міжгалузевої і міжпредметної інтеграції під час розкриття змісту.