Засідання методичного об'єднання
Витяг з протоколу засідання методичного об’єднання
вчителів історії і суспільних дисциплін від 25. 10. 2021 року.
Слухали : голову методичного об’єднання Рибалку М.Д.
В урядових документах вказано, що нова українська школа ( НУШ)працюватиме
на засадах педагогіки партнерства, в основі якої лежить спілкування, взаємодія
та співпраця між учителем , учнем, батьками. Учні , батьки і вчителі об’єднані
спільними цілями та прагненнями. Є рівноправними учасниками освітнього процесу.
Основні принципи цього підходу це :
·
Повага
до особистості;
·
Доброзичливість
та позитивне ставлення;
·
Довіра
у відносинах;
·
Діалог-
взаємодія- взаємоповага.
Педагогіка партнерства міцно вкорінилася в українській
педагогічній практиці. Василь Сухомлинський у своїх працях « Людина
неповторна», « Серце віддаю
дітям», ще в 60-х роках ХХ століття писав, що дитина – це активний і
самодіяльний індивід який не вчиться у дорослого, а живе повноцінним і цікавим
життям. До дитини слід ставитися доброзичливо і з розумінням.
Педагогіка
партнерства сприяє створенню атмосфери в якій розкривається потенціал кожного
учня , формується його ініціативність і креативність. Партнерство зменшує
рівень стресу , допомагає інтелекту працювати ефективніше. Педагогіка партнерства грунтується на таких ідеях:
·
Навчання
без примусу ( Ш. Амонашвілі, В. Шаталін, В. Сухомлинський)
·
Вільний
вибір;
·
Свобода
вибору у процесі навчання.
Для того, щоб найкраще підготувати себе до моделі
партнерства у школі, варто факти, що зміни мислення відбуваються повільно. Набратися
терпіння ,щоб побудувати партнерські відносини з учасниками навчального процесу
є головним завданням НУШу. Освоювати навички перемовин, вчитися не лише аргументувати власну думку, а й вміти
слухати інших.
Випускник нової
школи – це особистість, патріот, новатор.
Хочу окремо
зупинитися на питанні особливості навчання історії в умовах НУШ.
Крім ключових , важливими є предметні компетентності: хронологічна,
просторова, інформаційна, аксіологічна, логічна, культурологічна, громадянська.
З першого вересня 2022 року учні,
які прийдуть до 5 класу навчатимуться за новою освітньою програмою яка вимагає
й нового мислення: історико- хронологічного, орієнтуватися в історичному часі,
мислити просторово, орієнтуватися в соціально-історичному просторі тощо.
Структура курсу :
·
Розділ
І Людина, природа, суспільство та історія
·
Розділ
ІІ Людина як особистість та особа. Спільноти людей.
·
Розділ
ІІІ Дослідження суспільства та історії. Інформація. Історичні джерела.
·
Розділ
IV Історія як наука. Історичне мислення
·
Розділ
V Орієнтування в історичному часі і просторі.
·
Розділ
VI Права людини і громадянина. Демократія.
У програмі немає
розподілу навчальних годин за розділами. Учитель самостійно визначає тривалість
опрацювання того чи іншого розділу.
Підручники
рекомендовані для 5-х класів :
Вступ до історії України та громадянської освіти.
Україна і світ. Вступ до історії і громадянської освіти.
Досліджуємо історію та суспільство. Та інші.
Всього 7 рекомендованих підручників.
В НУШ змінено
підхід у вивченні історії Голокосту та Другої світової війни. Учні
проводитимуть інтерактивні дослідження, шукатимуть документальні свідчення та
спілкуватимуться з очевидцями. Всі свої дослідження будуть долучені до онлайн-
платформи « Червона точка пам’яті» На
цій платформі учні зможуть працювати з реальними історичними джерелами, які
вони будуть знаходити самостійно або з допомогою родичів. Експерти НУШ вважають
Що завдяки таким формам роботи школярі зможуть думати та мислити як історики.
Слухали : Шрамко Л.С., секретаря методичного об’єднання:
Предмет «Вступ
до історії України та громадянської освіти» належить до адаптаційного циклу
базової середньої освіти, що обумовлює його місце в системі шкільної
громадянської та історичної освіти та серед ін ших навчальних предметів.
Пропедевтичний
курс має сприяти тому, щоб учні та учениці успішно адаптувалися до
умов і вимог
нового освітнього середовища, від початкової до базової середньої освіти. У
зв’язку з цим важливості набуває наступність між початковоюй базовою середньою
освітою,доступність вимог до обов’язкових результатів навчання учнів та
учениць, урахування їхніх вікових психолого-педагогічних особливостей.Зазначене
вище обумовлює значення мети вивчення навчальної дисципліни «Вступ до історії
та громадянської освіти»— розвиток почуття власної гідності й самоідентичності
учнівства через осмислення минулого, сучасного та взаємозв’язку між ними,
усвідомлення підлітками своєї належності до українського народу й держави
Україна, формування в учнівської молоді активної громадянської позиції,
заснованої на засадах патріотизму, цінностей демократії,
прав і свобод людини.Крім того ,курс покликаний формувати здатність до
практичної діяльності,творчого втілення набутих компетентностей у повсякденному суспільному
житті.
Завдання курсу «Вступ до історії України та
громадянської освіти» визначені відповідно до вимог до обов’язкових
результатів навчання громадянської та історичної освітньої галузі, розміщених у
додатку 18 до 3 Державного стандарту базової середньої освіти з урахуванням
особливостей адаптаційного циклу, і відображають зміст компетентнісного
потенціалу, на формування якого вони спрямовані.
Під час
реалізації програми здобувачі освіти мають формувати на відповідному віковому
рівні такі ключові компетентності:
•вільне
володіння державною мовою;
•Здатність
спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;
•математична
компетентність;
•Компетентності
в галузі природничих наук,техніки і технологій;
•інноваційність;
•Екологічна
компетентність;
•інформаційно-комунікаційна
компетентність;
•Навчатися
впродовж життя;
•громадянські
та соціальні компетентності;
•Культурна
компетентність;
•підприємливість
і фінансова грамотність.
Предметні компетентності:
-
хронологічна
компетентність уміння орієнтуватися в історичному часі, встановлювати близькі
та далекі причинно-наслідкові зв’язки, розглядати суспільні явища в
конкретно-історичних умовах, виявляти зміни і тяглість життя суспільства;
—просторова
компетентність- уміння орієнтуватися в і сторичному
просторі та знаходити взаємозалежності в розвитку суспільства, господарства,
культури і природного довкілля;
—інформаційна
компетентність -уміння працювати з джерелами
історичної інформації, інтерпретувати зміст джерел, визначати їх надійність ,
виявляти і критично аналізувати розбіжності в позиціях авторів джерел;
—логічна
компетентність-уміння визначати та застосовувати
теоретичні поняття для аналізу й пояснення історичних подій і явищ,
ставити запитання та шукати відповіді, розуміти множин ність трактувань
минулого та зіставляти різні його інтерпретації;
—аксіологічна
компетентність-уміння формулювати оцінку історичних
подій та історичних постатей, суголосну до цінностей та уявлень відповідного
часу або відповідної групи людей, осмислювати зв’язки між історією і сучасним
життям.
В основу
формування компетентностей учнів та учениць покладено:
— досвід
учнів та учениць як здобувачів освіти;
— потреби
учнів та учениць, що мотивують до навчання;
— знання та
вміння учнів та учениць, набуті в освітньому середовищі (у школі, родині) та
соціальних ситуаціях.
Уміння,
наскрізні для всіх ключових і предметних компетентностей:
— читати з
розумінням;
—
висловлювати власну думку усно й письмово;
— критично
та системно мислити;
— творити;
— проявляти
ініціативу;
— логічно
обґрунтовувати позицію;
—
конструктивно керувати емоціями;
— оцінювати
ризики;
— приймати
рішення;
—
розв’язувати проблеми;
—
співпрацювати з іншими.
Очікувані результати наприкінці розгляду курсу «Вступ
до історії України та гро мадянської освіти»
полягають у
формува нні первинного уявлення про те, як мислити
історико-хронологічно, орієнтуючись в історичному часі, встановлюючи причинно
-наслідкові
зв’язки між подіями, явищами та процесами, діяльністю людей і її результатами в
час і визначати зміни та тривалість у житті суспільства;
• мислити
геопросторово, орієнтуватися в соціально-історичному
просторі, виявляти взаємозалежність розвитку суспільства, господарства,
культури
та
навколишнього природного середовища;
• мислити
критично працювати з
різними джерелами інформації та формулювати історично обґрунтовані запитання;
• мислити
системно, виявляти взаємозв’язок, взаємозалежність та взаємовплив історичних
подій, явищ, процесів, постатей у контексті відповідних епох;
• розуміти
множинність трактувань минулого й сучасного та зіставляти їх інтерпретації;
•
усвідомлювати власну гідність, реалізувати власні права і свободи, поважати
права й гідність інших осіб, виявляти толерантність, протидіяти проявам дискримінації;
•
дотримуватися демократичних принципів, конструктивно взаємодіяти з іншими
особами, спільнотою закладу освіти, місцевою громадою та суспільством,
долучатися до розв’язання локальних, загальнонаціональних і глобальних проблем;
•
усвідомлювати необхідність утвердження верховенства права й дотримання правових
норм для забезпечення сталого розвитку суспільства.
Пріоритетами курсу «Вступ до історії України та
громадянської освіти» визначено:
•антропоцентризм;
•громадянська
відповідальність і відповідна до неї практика поведінки;
•уявлення
про толерантність як основу співжиття людей у будь-якому соціумі;
•дотримання
засад міжгалузевої і міжпредметної інтеграції під час розкриття змісту.
