Герої Крут — це українські студенти, гімназисти та юнкери, які 29 січня 1918 року героїчно стримали наступ 4-тисячної більшовицької армії під станцією Крути, захищаючи незалежність УНР. Подвиг близько 400-600 молодих воїнів, частина з яких загинула, став символом стійкості, самопожертви та патріотизму.
Коли відбувся бій: 29 січня 1918 року (щороку в цей день в Україні відзначають День пам'яті Героїв Крут).
Де відбувся бій: На залізничній станції Крути, за 130 км на північний схід від Києва.
Хто захищав: Студенти Народного університету, Університету св. Володимира, Кирило-Мефодіївської гімназії, юнкери військової школи
.
Значення подвигу: Молоді українці затримали ворога на кілька днів, що дозволило УНР підписати Берестейський мирний договір та забезпечити міжнародне визнання.
Відомі прізвища (загиблі/розстріляні): Андрій Соколовський, Євген Тернавський, Володимир Гнаткевич, Григір Пінський, Іван Сорокевич, Павло Кольченко, Микола Ганкевич, Олександр Шерстюк, Ісидор Пурик, Петро Омельченко та інші.
Бій під Крутами — це приклад героїзму, що надихає сучасних захисників України у боротьбі проти агресора.
Соборність —єдність, неподільність усіх територій України, духовна єдність українців, які проживають на території України, а також єдність усіх громадян України незалежно від національності та віросповідання, спрямована на утвердження справжнього суверенітету і незалежності України, побудову процвітаючої демократичної національної держави.
Термін «соборність» має кілька значень. Передусім, це й об’єднання в одне державне ціле всіх земель, населених конкретною нацією на суцільній території; духовна консолідація всіх жителів держави, це й згуртованість громадян, незалежно від їхньої національності. Термін «соборність» включає в себе єдність і згуртованість.
Для України соборність — це єдність у багатоманітності, об’єднання навколо української державності й ідентичності.
Ідея територіальної цілісності країни поєднується з ідеями духовної згуртованості. Тож соборність невіддільна від державності, суверенітету й незалежності нації — фундаменту для побудови демократичної держави.
Коли День Соборності України 2026
День Соборності України традиційно відзначається 22 січня. Це свято символізує єдність українських земель і нагадує про вагому історичну подію — проголошення Акта Злуки між Українською Народною Республікою (УНР) та Західноукраїнською Народною Республікою (ЗУНР).
У 2025 році цей день відзначатиметься в умовах, що зберігають певні обмеження через безпекову ситуацію в країні, однак українці вкотре виявлять своє прагнення до єднання.
День Соборності — історія свята
Понад 100 років назад дві українські республіки — УНР та ЗУНР стали однією державою: 22 січня 1919 року була проголошена злука УНР та ЗУНР. Таким чином, утворилася суверенна возз’єднана Українська Держава.
Подія відбулася в урочистій атмосфері на Софійському майдані у Києві. В Акті було проголошено про соборність різних частин України: Придніпрянської частини, Буковини, Закарпаття та Галичини. З того часу була створена єдина незалежна УНР, а український народ об’єднався на захист своєї Батьківщини.
За часів радянського тоталітарного режиму проголошення незалежності УНР і День Соборності не відзначалися. Зі встановленням радянської влади всі українські свята були витіснені з суспільного дискурсу. Пам’ять про об’єднання УНР і ЗУНР зберігали мешканці заходу України й українська політична еміграція в країнах Західної Європи йі США. 22 січня там урочисто відзначали свято незалежності та соборності Української держави.
Офіційно це свято встановлено Указом Президента України «Про День соборності України» від 21 січня 1999 року № 42.
«Живий ланцюг Соборності» на мосту Патона у Києві, січень 2022 року
Традиції й символи Дня Соборності
Головна традиція в День Соборності — це живий ланцюг, який українці вибудовують, символізуючи об’єднання українських земель і державну єдність. Історія цієї традиції починається в 1990 році — тоді живий ланцюг простягнувся з Києва до Львова та Івано-Франківська, Стрия, Тернополя, Житомира та Рівного.
«Живий ланцюг» 1990 року/ Радіо Свобода
Ланцюг починався у Києві на Софійській площі та прямував на Житомир, Рівне, Львів, Тернопіль, Стрий, Івано-Франківськ. Численна кількість українців (за даними в акції взяли участь 3 мільйони людей) об’єдналися в живий ланцюг, ще раз засвідчуючи акт злуки між різними землями країни.
Відтоді живі ланцюги на честь цього свята влаштовують в різних містах України.
Яку пісню вважають символом соборності України
Одним із культурних символів є пісня «За Україну», яка стала виразником ідеї соборності.
Пісня за віршами українського поета Миколи Вороного, що були опубліковані на початку 1917 року. Пісня швидко поширилася серед січових стрільців, вже наприкінці року її співало українське військо не лише на Галичині, а й по всій Україні.
20 січня в Україні вшановують пам'ять захисників Донецького аеропорту( ДАП), яких за відвагу і самопожертву прозвали кіборгами.
6 квітня 2014 року невідомі озброєні люди захопили Донецьку ОДА. 7 квітня у залі засідань Донецької облради група громадян з області оголосила про створення «Донецької народної республіки». 12 квітня у Слов’янську та Краматорську Донецької області з’явилися озброєні «зелені чоловічки». Там були захоплені органи влади та відділення міліції, на будівлях встановили російські прапори. 13 квітня на Донбасі була розпочата антитерористична операція. Цього ж дня поблизу Слов’янська відбувся перший бій війни на Донбасі. 11 травня у деяких населених пунктах Донецької та Луганської областей відбулися «референдуми», на яких, за даними організаторів, мешканці підтримали створення «ДНР» та «ЛНР». Результати не були визнані Україною та міжнародною спільнотою, а 15 травня Генеральна прокуратура оголосила «ДНР» та «ЛНР» терористичними організаціями.
25 травня в Україні відбулися президентські вибори, де у першому турі перемогу здобув Петро Порошенко. 26 травня відбувся перший бій за Донецький аеропорт.
У березні 2014 року, на тлі окупації Російською Федерацією Кримського півострову та розгортання агресором сепаратизму у Донецькій і Луганській областях, військовослужбовці 3-го окремого полку спецпризначення та 95-ї окремої аеромобільної бригади взяли під охорону Донецький аеропорт.[50] 17 квітня 2014 р. окупанти вперше безуспішно спробували захопити аеропорт, а 6 травня всі польоти через летовище припинилися.
Після бою 26 травня протягом всього літа на летовищі не відбувалося значних вогневих сутичок, перестрілки мали короткочасний та епізодичний характер.
З вересня 2014 року в аеропорту розпочалися важкі бої. Усупереч Мінським домовленостям ворог активізує бойові дії.
Українські військовослужбовці утримували старий і новий термінали. Контроль над районом, прилеглим до летовища, поклали на 2-гу батальонно - тактичну групу 93-ї окремої механізованої бригади, підрозділи 3-го окремого полку спецпризначення і 74-го окремого розвідувального батальйону. Також оборону тут посилили бійці 79-ї й 95-ї аеромобільних бригад ЗСУ та добровольці.
Опорним пунктом сил АТО стало селище Піски — через нього захисникам аеропорту поставляли провізію й боєприпаси, відбувалася ротація. У цьому ж селищі розгорнули артилерію вогневої підтримки.
Окупанти накривали позиції сил АТО з артилерії й мінометів — до 50 обстрілів щодня. Наші бійці взяли в полон 7 військових російської армії, зокрема офіцера-артилериста.
До кінця вересня бойові дії мали короткочасний та епізодичний характер.[50]
28 вересня 2014 року відбулися два бої, у яких загинули 9 та було поранено 14 військовослужбовців. Крім того, від ворожого вогню втрачено дві машини БТР-80. Одному із загиблих, офіцеру 93-ї бригади капітану Сергію Колодію, присвоєно званням Героя України (посмертно). [49]Проти української сторони діяли два танки Т-72. Одного з них знищив екіпаж Героя України Євгена Межевікіна.
3-6 жовтня російські окупаційні війська знову здійснили кілька спроб штурмуДАП, під час яких загинуло 11 українських бійців.
29 та 30 листопада під час штурму ворогом старого терміналу двоє українських бійців загинуло, 6 було поранено.[45] Сили АТО залишили приміщення старого терміналу та зосередились на території нового.
У період з 30 листопада й до 11 грудня в Донецькому аеропорту відбулася ротація «кіборгів». Українські позиції зайняли бійці 90-го аеромобільного батальйону, який увійшов до складу новосформованої 81-ї аеромобільної бригади.[49] Усі бої першої половини грудня довелося вести воїнам цього славнозвісного батальйону.
1 січня 2015 р. проросійські сили зі штурмом намагалися прорватися в новий термінал, але після запеклого кількагодинного бою з втратами їх відкинули
У ніч на 11 січня з Донецького аеропорту евакуйовано 6 поранених «кіборгів». Російські бойовики впродовж ночі двічі обстріляли з гранатометів новий термінал, з реактивної артилерії — метеовежу.
13 січня через масовані ворожі обстріли обвалилась диспетчерська вежа аеропорту, яка в народі стала символом його оборони. Того ж дня бойовики знову висунули «кіборгам» ультиматум — піти до 17:00 з нового терміналу. Якщо цього не зроблять, то їх знищать. Наші хлопці — вибрали бій! Внаслідок невдалої атаки 13 січня загинуло понад 250 російських військових і бойовиків. Українські бійці продовжили контролювати територію.[50]
Остання ротація у ДАПі відбулася в ніч з 13 на 14 січня 2015 року. А 16 січня бій на летовищі тривав з 6-ї ранку до 2-ї ночі.
Також у ніч з 16 на 17 до нового терміналу прибуває підкріплення від 90-го окремого аеромобільного батальйону у складі 15 осіб, які одразу долучаються до бою. 17 січня «кіборги» відбили частину території аеропорту, завдавши ворогу втрат.
Бойовики підірвали частину перекриття другого поверху, де перебували українські військові, 19 січня. Згодом було вщент зруйновано диспетчерську вежу керування польотами, яку героїчно тримали всього шестеро кіборгів 90-го окремого аеромобільного батальйону. Після вибухів у новому терміналі розпочався наступ з усіх боків. Утім українські захисники продовжували героїчно захищати руїни вежі.
Друга спроба противника взяти під контроль ДАП відбулась 26 травня. У новий термінал зайшли підрозділи російських військ і бойовиків. Завдяки скоординованим діям авіації та наземних сил ворога було відтіснено із займаних позицій, а летовище перейшло під контроль сил АТО.овж наступних днів під лютою загрозою смерті бійці 90-го окремого аеромобільного батальйону покинули руїни диспетчерської вежі, викликавши на себе вогонь «Градів».
Це були останні герої, які захищали Міжнародний аеропорт «Донецьк» імені Сергія Прокоф’єва.
Отже :Бої за Донецький аеропорт — одні з найзапекліших у війні на сході України — тривали з травня 2014 до 20 січня 2015 року. Понад 242 дні українські військові, добровольці, медики й волонтери протистояли навалі російсько-окупаційних військ і проросійських бойовиків, затято відстоюючи рідну землю. Звитяжна оборона летовища стала символом незламності та бойового духу нашого війська, а захисники терміналів отримали почесне ймення «кіборги».
10 і 16 жовтня на базі закладу загальної середньої освіти з поглибленим вивченням окремих предметів №2 відбувавлися І етапи учнівських олімпіад з історії і правознавства.
Учасниками олімпіад з історії було 24 особи з 25 зареєстрованих
На олімпіаду з правознавства зареєструвалося 8 осіб, а брало участь 7.
Учні нашого закладу показали такі результати.
Підсумки І етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з
окремих дисциплін у 2025-26 н.р.
1 жовтня в Україні відзначають низку важливих свят. Релігійне- Покрови Пресвятої Богородиці, День українського козацтва, День УПА, День захисників і захисниць України. Всі вони пов'язані між собою одним- всі вони присвячені захисникам і захисницям України. У закладі ці події відмічали різними заходами: це і покладання квітів до Пам'ятника Героїв небесної сотні і Дошки Пам'яті полеглих земляків, проводили тематичні уроки і виховні години, п'ятикласників посв'ячували у козачата.
22 вересня вшановуємо тих, хто таємно допомагає наблизити день Перемоги. Це- партизани. Їх ще називають бійцями невидимого фронту. Але їх справа надзвичайно важлива. Саме завдяки їхній інформації в перші дні пвномасштабного вторгнення військ рф в Україну, було знищено колони ворожої технвки і живої сили. Партизанський дух, який зародився в Україні в роки Другої світової війни в нових умовах рашистської окупації піднявся з новою силою. Так у закладі вчителі історії Лілія Сергіївна Шрамко і Марина Віталіївна Поліщук, провели бібліотечні уроки, тематичні виховні години а уроки мужності з учнями 7-Б,7-В, 8-Б, 8-А, 9-Б, 10-Б , 11-А і 11-В класів.
Як завжди, наприкінці серпня проводимо перше засідання професійної спільноти. Цьогоріч засідання проходило 28 серпня, із залученням нових працівників. До спільноти доєдналася Тетяна Ткачук.
На розгляд виносилися наступні питання:
1. Оцінювання результатів навчання в 5-8 класах НУШ та 9-11 класах (Лілія Шрамко) 2.Ознайомлення з Інструкцією ведення журналів ( Лілія Шрамко)
3. Нові тенденції в історичній освітній галузі.( Марина Поліщук)
4. Ознайомлення з підручниками історії і Громадянської освіти для 8 класу.( Тетяна Ткачук) 5.Предмет "Фінансова грамотність": проблеми і переваги.(Людмила Кравець)
6. План роботи на наступний навчальний рік
7. Різне.
Під час розгляду окремих питань зіткнулися з проблемою відсутності кабінету історії, тому було вирішено звернутися до дирекції школи у сприянні виділення приміщення і оснащення для кабінету.
