Методичні рекомендації щодо проведення Уроку скорботи і пам'яті " Трагічні голоси"

 

Методичні рекомендації щодо проведення Уроку скорботи і пам'яті " Трагічні голоси"

Вітаємо! Щороку у четверту суботу листопада (цьогоріч – 27.11.2021) ми вшановуємо мільйони українців, вбитих під час Голодомору, хвилиною мовчання та запаленням свічок на центральних площах міст, біля пам’ятників жертвам Голодомору, в храмах та в Залі пам’яті Національного музею Голодомору-геноциду в Києві.

Урок для старшокласників "Голодомор 1932-33 років"

Тема Голодомору  складна для пояснення, тому потребує особливої підготовки з боку вчителя. Музейна команда підготувала розробку уроку на тему “Голодомор 1932-1933 років” для учнів старших класів, щоб полегшити освітянам виклад теми.

Урок охоплює наступні підтеми: колективізація, “розкуркулення”, спротив геноциду, механізм злочину, шляхи виживання та пам’ять про Голодомор. Заняття передбачає поділ на групи та виконання мініпроєктів із використанням історичних джерел - свідчення, документи, плакати, фотографії, карти тощо.

Завантажити план уроку

Ми зібрали всі необхідні матеріали як для вчителя, так і для учнів, більше не потрібно витрачати час на пошук додаткової інформації.

Навчальний посібник "Голодомор 1932-1933 років - геноцид української нації"

Ви маєте можливість безкоштовно отримати видання  «Голодомор 1932-1933 років – геноцид української нації». Цей навчальний посібник може бути використаний при підготовці до уроків з історії України, громадянської освіти та виховних заходів з теми Голодомору.

На сторінках книги ви знайдете фактологічний матеріал поєднаний з аналітичним осмисленням різних аспектів злочинів комуністичного тоталітарного режиму. Видання містить документи, фотографії, статистику та карти, що доповнюють історичний наратив. Актуальними є теми, присвячені формам опору українців, аналізу моделей поведінки організаторів, виконавців злочину проти української нації.

Навчальний посібник «Голодомор 1932-1933 років – геноцид української нації» стане чудовим помічником для вчителів історії, правознавства, громадянської освіти.

Отримати навчальний посібник

Відвідайте Музей Голодомору онлайн

Екскурсія Музеєм Голодомору доступна онлайн Це унікальна можливість потрапити до музею просто з дому, зі своєї школи чи з будь-якого куточку світу. Команда музею з турботою ставиться до кожного відвідувача, однак карантинні обмеження вимагають змін у нашій роботі. Ми подбали, щоб під час віртуального відвідування збереглася жива взаємодія з екскурсоводом. Формат відеоекскурсії дає змогу зануритися в атмосферу музею, дізнатися про історію Голодомору, переглянути уривки відеохронік, почути свідчення очевидців та побачити унікальні предмети.

Зареєструватись на відеоекскурсію

Онлайн-тренінг «У пошуках права» (для підлітків 10–14 років) Під час заняття лектор музею розповідає про сучасні права людини, закріплені в міжнародному та національному праві, та допомагає дітям усвідомити небезпеку байдужості до дискримінації та порушення свобод.

Інтерактивний урок «Історія одного щоденника» онлайн (для учнів 9–11 класів) На занятті учні працюють з джерелами особистого походження (щоденники) та візуальними джерелами (світлини), дізнаються про основні аспекти політики комуністичного тоталітарного режиму (процеси колективізації і розкуркулення) та становище українців у 1930–1933 роках (зокрема під час Голодомору-геноциду 1932–1933 років) крізь призму спогадів учительки з Харківщини Олександри Радченко.

Інтерактивний урок «Геноцид — що це?» онлайн (для учнів 10–11 класів) Під час уроку слухачі дізнаються про походження і значення терміну «геноцид», про прийняття Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, її ініціатора Рафаеля Лемкіна та його погляд на Голодомор як геноцид української нації. На занятті учні проаналізують тексти постанов та розпоряджень 1932–1933 років, якими керувалися виконавці Голодомору, а також переглянуть відеоспогади свідків Голодомору, які ілюструють геноцидні дії, спрямовані на знищення українців.

Флешмоб до Дня Гідності та Свободи

 Кафедра вчителів історії і суспільних дисциплін долучилася до флешмобу приуроченому Дню Гідності та Свободи

 https://www.facebook.com/KamiankaLyceum1/?__cft__[0]=AZVrKUZFZV5WtI6IGHGDQxJX4s2FtbMec9BzeEY-DaBWus5rXUlBQ9ht3iJQxhJzP3drSOxM-P4SmxKchtkfoeiH19UIwclCM3OOKbMaQgROU2Rma0R9qsue8cJkhnJlj-KmmRlCdrk6On3N5TLsMrgiKnuSgSkzpAVaUekImlcfjX58JsJZBdcQD8OokJSZH8yXqpOuyNTvsdFryXHb4p61&__tn__=-UC%2CP-R

Музейний урок на тему " Холодноярська повстанська організація"

 В рамках відзначення Дня Гідності і Свободи вчитель історії і правознавства Лілія Сергіївна Шрамко , спільно з учнями 10-В класу поклали квіти до пам'ятника Героям Небесної Сотні в центрі міста та провела музейний урок на тему " Холодноярська повстанська організація" З учнями 9-А класу провела урок на тему " Померти за Батьківщину-означає жити"

Вчитель історії і правознавства Лідія Олкесіївна Рубанович, спільно з учнями 10-Б класу поклали квіти до памятника Героїв Небесної Сотні.

Тренінг " Цілі сталого розвитку"

 12 листопада члени гуртка « Крок до права» завітали до Молодіжного простору «Саме час», де взяли участь у тренінгу з питань Сталого розвитку. Дякуємо тренеру Антону Юрченку за цікаву і корисну інформацію та вдало проведений час. Організатором заходу була вчителька історії і правознавства, керівник гуртка Лілія Сергіївна Шрамко.

https://www.facebook.com/profile.php?id=100009682663149

+2

І епап Всеукраїнських учнівських олімпіад з історії і правознавства.

 З 11 по 22 жовтня 2021 року в ліцеї було проведено І епап  Всеукраїнських учнівських олімпіад з історії і правознавства. Переможцями стали:

8-А - Засядько Богдан;

8-Б - Ринковий Всеволод

 8- В      Кипелов Артем,   Буденко Сергій

9-А- Федоренко Мар'яна,  Бандура Софія

9-Б - Романов Віталій,      Черненко Вікторія

9-В - Замогильна Анастасія,          Іванченко Інна

10- А- Кулинченко Діана

10- Б Прудкий Богдан,   Ліпченко Дмитро

10 - В- Пограничний Димитрій, Семирог Анна

11- А - Доненко Юлія

З основ правознавства:

9- А- Новоселецький Іван, Матірна Поліна

9-Б - Романов Віталій, Черненко Вікторія

9- В- Замогильна Анастасія, Нефедов Максим, Мельнічак Анастасія

10- В-Пограничний Димитрій, Семирог Анна

10-Б - Прудкий Богдан, Ліпченко Дмитро, Заболотня Софія

11-А- Доненко Юлія.

Засідання Методичного об'єднання

 Засідання методичного об'єднання

Витяг з протоколу засідання методичного об’єднання вчителів історії і суспільних дисциплін від 25. 10. 2021 року.

Слухали : голову методичного об’єднання Рибалку М.Д.

В урядових документах вказано, що нова українська школа ( НУШ)працюватиме на засадах педагогіки партнерства, в основі якої лежить спілкування, взаємодія та співпраця між учителем , учнем, батьками. Учні , батьки і вчителі об’єднані спільними цілями та прагненнями. Є рівноправними учасниками освітнього процесу. Основні принципи цього підходу це :

·         Повага до особистості;

·         Доброзичливість та позитивне ставлення;

·         Довіра у відносинах;

·         Діалог- взаємодія- взаємоповага.

Педагогіка партнерства міцно вкорінилася в українській педагогічній практиці. Василь Сухомлинський у своїх працях « Людина неповторна»,         « Серце віддаю дітям», ще в 60-х роках ХХ століття писав, що дитина – це активний і самодіяльний індивід який не вчиться у дорослого, а живе повноцінним і цікавим життям. До дитини слід ставитися доброзичливо і з розумінням.

 Педагогіка партнерства сприяє створенню атмосфери в якій розкривається потенціал кожного учня , формується його ініціативність і креативність. Партнерство зменшує рівень стресу , допомагає інтелекту працювати ефективніше. Педагогіка партнерства грунтується на таких ідеях:

·         Навчання без примусу ( Ш. Амонашвілі, В. Шаталін, В. Сухомлинський)

·         Вільний вибір;

·         Свобода вибору у процесі навчання.

Для того, щоб найкраще підготувати себе до моделі партнерства у школі, варто факти, що зміни мислення відбуваються повільно. Набратися терпіння ,щоб побудувати партнерські відносини з учасниками навчального процесу є головним завданням НУШу. Освоювати навички перемовин, вчитися не лише аргументувати власну думку, а й вміти слухати інших.

 Випускник нової школи – це особистість, патріот, новатор.

 Хочу окремо зупинитися на питанні особливості навчання історії  в умовах НУШ.

Крім ключових , важливими є предметні компетентності: хронологічна, просторова, інформаційна, аксіологічна, логічна, культурологічна, громадянська. 

 З першого вересня 2022 року учні, які прийдуть до 5 класу навчатимуться за новою освітньою програмою яка вимагає й нового мислення: історико- хронологічного, орієнтуватися в історичному часі, мислити просторово, орієнтуватися в соціально-історичному просторі тощо.

 Структура курсу :

·         Розділ І Людина, природа, суспільство та історія

·         Розділ ІІ Людина як особистість та особа. Спільноти людей.

·         Розділ ІІІ Дослідження суспільства та історії. Інформація. Історичні джерела.

·         Розділ IV Історія як наука. Історичне мислення

·         Розділ V Орієнтування в історичному часі і просторі.

·         Розділ VI Права людини і громадянина. Демократія.

 У програмі немає розподілу навчальних годин за розділами. Учитель самостійно визначає тривалість опрацювання того чи іншого розділу.

 Підручники рекомендовані для 5-х класів :

Вступ до історії України та громадянської освіти.

Україна і світ. Вступ до історії і громадянської освіти.

Досліджуємо історію та суспільство. Та інші.

Всього 7 рекомендованих підручників.

 В НУШ змінено підхід у вивченні історії Голокосту та Другої світової війни. Учні проводитимуть інтерактивні дослідження, шукатимуть документальні свідчення та спілкуватимуться з очевидцями. Всі свої дослідження будуть долучені до онлайн- платформи « Червона точка пам’яті»  На цій платформі учні зможуть працювати з реальними історичними джерелами, які вони будуть знаходити самостійно або з допомогою родичів. Експерти НУШ вважають Що завдяки таким формам роботи школярі зможуть думати та мислити як історики.

 

Слухали : Шрамко Л.С., секретаря методичного об’єднання:

   Предмет «Вступ до історії України та громадянської освіти» належить до адаптаційного циклу базової середньої освіти, що обумовлює його місце в системі шкільної громадянської та історичної освіти та серед ін ших навчальних предметів.

Пропедевтичний курс має сприяти тому, щоб учні та учениці успішно адаптувалися до

умов і вимог нового освітнього середовища, від початкової до базової середньої освіти. У зв’язку з цим важливості набуває наступність між початковоюй базовою середньою освітою,доступність вимог до обов’язкових результатів навчання учнів та учениць, урахування їхніх вікових психолого-педагогічних особливостей.Зазначене вище обумовлює значення мети вивчення навчальної дисципліни «Вступ до історії та громадянської освіти»— розвиток почуття власної гідності й самоідентичності учнівства через осмислення минулого, сучасного та взаємозв’язку між ними, усвідомлення підлітками своєї належності до українського народу й держави Україна, формування в учнівської молоді активної громадянської позиції, заснованої на засадах патріотизму, цінностей демократії, прав і свобод людини.Крім того ,курс покликаний формувати здатність до практичної діяльності,творчого втілення набутих компетентностей у повсякденному суспільному житті.

Завдання курсу «Вступ до історії України та громадянської освіти» визначені відповідно до вимог до обов’язкових результатів навчання громадянської та історичної освітньої галузі, розміщених у додатку 18 до 3 Державного стандарту базової середньої освіти з урахуванням особливостей адаптаційного циклу, і відображають зміст компетентнісного потенціалу, на формування якого вони спрямовані.

Під час реалізації програми здобувачі освіти мають формувати на відповідному віковому рівні такі ключові компетентності:

•вільне володіння державною мовою;

•Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;

•математична компетентність;

•Компетентності в галузі природничих наук,техніки і технологій;

•інноваційність;

•Екологічна компетентність;

•інформаційно-комунікаційна компетентність;

•Навчатися впродовж життя;

•громадянські та соціальні компетентності;

•Культурна компетентність;

•підприємливість і фінансова грамотність.

Предметні компетентності:

-          хронологічна компетентність уміння орієнтуватися в історичному часі, встановлювати близькі та далекі причинно-наслідкові зв’язки, розглядати суспільні явища в конкретно-історичних умовах, виявляти зміни і тяглість життя суспільства;

—просторова компетентність- уміння орієнтуватися в і сторичному просторі та знаходити взаємозалежності в розвитку суспільства, господарства, культури і природного довкілля;

—інформаційна компетентність -уміння працювати з джерелами історичної інформації, інтерпретувати зміст джерел, визначати їх надійність , виявляти і критично аналізувати розбіжності в позиціях авторів джерел;

—логічна компетентність-уміння визначати та застосовувати теоретичні поняття для аналізу й пояснення історичних подій і явищ, ставити запитання та шукати відповіді, розуміти множин ність трактувань минулого та зіставляти різні його інтерпретації;

—аксіологічна компетентність-уміння формулювати оцінку історичних подій та історичних постатей, суголосну до цінностей та уявлень відповідного часу або відповідної групи людей, осмислювати зв’язки між історією і сучасним життям.

В основу формування компетентностей учнів та учениць покладено:

— досвід учнів та учениць як здобувачів освіти;

— потреби учнів та учениць, що мотивують до навчання;

— знання та вміння учнів та учениць, набуті в освітньому середовищі (у школі, родині) та соціальних ситуаціях.

Уміння, наскрізні для всіх ключових і предметних компетентностей:

— читати з розумінням;

— висловлювати власну думку усно й письмово;

— критично та системно мислити;

— творити;

— проявляти ініціативу;

— логічно обґрунтовувати позицію;

— конструктивно керувати емоціями;

— оцінювати ризики;

— приймати рішення;

— розв’язувати проблеми;

— співпрацювати з іншими.

Очікувані результати наприкінці розгляду курсу «Вступ до історії України та гро мадянської освіти»

полягають у формува нні первинного уявлення про те, як мислити історико-хронологічно, орієнтуючись в історичному часі, встановлюючи причинно

-наслідкові зв’язки між подіями, явищами та процесами, діяльністю людей і її результатами в час і визначати зміни та тривалість у житті суспільства;

• мислити геопросторово, орієнтуватися в соціально-історичному просторі, виявляти взаємозалежність розвитку суспільства, господарства, культури

та навколишнього природного середовища;

• мислити критично працювати з різними джерелами інформації та формулювати історично обґрунтовані запитання;

• мислити системно, виявляти взаємозв’язок, взаємозалежність та взаємовплив історичних подій, явищ, процесів, постатей у контексті відповідних епох;

• розуміти множинність трактувань минулого й сучасного та зіставляти їх інтерпретації;

• усвідомлювати власну гідність, реалізувати власні права і свободи, поважати права й гідність інших осіб, виявляти толерантність, протидіяти проявам дискримінації;

• дотримуватися демократичних принципів, конструктивно взаємодіяти з іншими особами, спільнотою закладу освіти, місцевою громадою та суспільством, долучатися до розв’язання локальних, загальнонаціональних і глобальних проблем;

• усвідомлювати необхідність утвердження верховенства права й дотримання правових норм для забезпечення сталого розвитку суспільства.

Пріоритетами курсу «Вступ до історії України та громадянської освіти» визначено:

•антропоцентризм;

•громадянська відповідальність і відповідна до неї практика поведінки;

•уявлення про толерантність як основу співжиття людей у будь-якому соціумі;

•дотримання засад міжгалузевої і міжпредметної інтеграції під час розкриття змісту.