За підсумками Всеукраїнської інтернет-олімпіади з історії , серед переможців є учениця 10- А класу Матірна Поліна ( вчитель Шрамко Лілія Сергіївна)
РЕЗУЛЬТАТИ ІНТЕРНЕТ-ОЛІМПІАДИ З ІСТОРІЇ
Срд, 02.11.2022
Відповідно до Положення про обласну очно-дистанційну олімпіадну школу «Інтелектуальний резерв Черкащини» 01 листопада 2022 року була проведена обласна Інтернет-олімпіада з історії ( 8-11 класи)
Усього учасників 94 учні, зокрема:
8 клас – 20 учнів;
9 клас – 29 учнів;
10 клас – 19 учнів;
11 клас – 26 учнів.
За результатами Інтернет-олімпіади на ІІІ (обласний) етап Всеукраїнської учнівської олімпіади з історії поза конкурсом запрошуються такі учні:
Прізвище, ім’я
Клас
ТГ
Заклад освіти
Хмара Анастасія
8
Шевченківська
Шевченківська спеціалізована загальноосвітня школа - інтернат з поглибленим вивченням предметів гуманітарно - естетичного профілю
Поліщук Дмитро
8
Тальнівська
Тальнівський навчально-виховний комплекс "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1-гімназія"
Сабадаш Катерина
9
Черкаська
Перша міська гімназія
Бардадим Діана
9
Шевченківська
Шевченківська спеціалізована загальноосвітня школа - інтернат з поглибленим вивченням предметів гуманітарно - естетичного профілю
Кадука Анастасія
9
Лисянська
Комунальний опорний заклад "Лисянський навчально-виховний комплекс " Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1-гімназія
Берегова Анастасія
9
Лисянська
Комунальний опорний заклад "Лисянський навчально-виховний комплекс " Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1-гімназія
Матірна Поліна
10
Кам`янська
Комунальний заклад "Кам'янський ліцей №1 Кам'янської міської ради
Шитова Аліса
10
Смілянська
Навчально-виховний комплекс "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №3-колегіум" Смілянської міської ради
Білошкурський Микола
11
Уманська
Уманська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №3 Уманської міської ради
Протягом жовтня 2022 року в ліцеї проводився Перший етап учнівських олімпіад з історії і основ правознавства. За наслідками перевірки робі було встановлено переможців:
З історії:
Серед учнів 8 класів:
1 місце посіли: Кузява Анна , Ратушний Максим- 8-В
Відповідно до Положення про обласну очно-дистанційну школу «Інтелектуальний резерв Черкащини», затвердженого наказом управління освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації від 19.09.2008 № 523 з метою пошуку і відбору інтелектуально обдарованих учнів, надання їм додаткових можливостей для покращення рівня навчальних досягнень з навчальних предметів, формування навичок самостійної роботи, стимулювання творчого самовдосконалення і створення умов для реалізації інтелектуальних здібностей учнівської молоді з 12 до 31 жовтня 2022 року проводяться обласні інтернет-олімпіади з: української мови та літератури, історії, правознавства, математики, фізики, астрономії, хімії, біології з екологією, географії, інформатики, інформаційних технологій, економіки, за таким графіком:
24 жовтня 2022 року 0 15.00 відбудеться Інтернет-олімпіада з історії для учнів 8-11 класів.
Для участі в Інтернет-олімпіаді учасник повинен завантажити "Інструкцію з використання програмного засобу «Система обробки тестів «ЗНАЙКА»", ознайомитися з нею.
Завантажити завдання, які запаролені, пароль для розпакування файлу буде розміщений 24 жовтня 2022 року 0 14.55 на цій же сторінці.
Виконати завдання відповідно до інструкції.
Результати відправити на електронну пошту olympiada_2022@ukr.net до 17.30 год. 24.10 2022 року (відповідно до інструкції). Після зазначеного терміну відповіді прийматися не будуть.
Бажаємо успіхів!
Оргкомітет журі
64-41-07
Пароль для розпакування файлу із завданнями: земля народом сильна
Заходи які були заплановані в плані роботи методичного об'єднання до Дня захисників і захисниць України, Дня українського козацтва та 80- річниця утворення УПА:
1. Участь у вікторині до 80- річниці утворення УПА на сайті " Всеосвіта" взяло участь 30 учнів :
Дипломи І ступеня отримали: Семирог А, Бардіж Я, Парруля Я- 11-В
Федоренко М., Матірна П., Новоселецький І- 10-А
Продайвода М., Ратушний М.. Кузява А.- 8-В
Коновалов Д., Монзуль Д., Кузик А.- 6-Б
Петренко О., Латенко В.- 5-А
Каданов В., Шкворець Б., Стрельбицький Є- 5-В
Дипломи ІІ ступеня : Кучеренко І.. Пограничний Д., Грабовий В.,- 11-В
14 жовтня українці святкують одразу три свята. Перше – Свято Покрови Божої Матері, друге – День українського козацтва, третє свято, дуже молоде – День захисника України. Усі ці свята дуже взаємопов’язані і виникали послідовно 14 жовтня православні християни святкують день Покрови Пресвятої Богородиці. У народі говорять: «Покрова накриває траву листям, землю снігом, воду – льодом, а дівчат – шлюбним вінцем». Це свято вважається одним із найбільш шанованих свят в Україні. Не виникає навіть суперечок між православними українцями й рідновірами, котрі хоч і вкладають у це свято зовсім різний зміст, ставляться до нього дуже шанобливо. Зі святом Покрови співпадає святкування Дня українського козацтва. З давніх-давен Божа Матір вважалася покровителькою усього українського козацтва. А на Січі запорозькі козаки збудували церкву на честь Покрова Богородиці з її іконою. І. до речі, саме у цей день, козаки збирали Велику раду, на котрій обирали гетьмана й визначалися з подальшими військовими планами. Відомий український етнограф Олекса Воропай писав, що після зруйнування Катериною ІІ Запорозької Січі, козаки, ідучи за Дунай, несли з собою ікону Покрови Пресвятої Богородиці Цікаво, що козаки настільки глибоко й щиро шанували образ Покрови Божої Матері, вірили у її силу й урочисто святкували цей день, що у народі закріпилася й друга назва свята – Козацька Покрова. Певно, не знайдеться в Україні людини, яка б не знала про козаків. Про них складено безліч творів, книжок і фільмів. Про козацький рід співається й у нашому державному гімні. Образ сміливого парубка, котрий захищає честь та волю нашого народу, міцно закарбувався у пам’яті поколінь. Тож, козак в українській культурі – звитяжний воїн, озброєний захисник Вітчизни, що боронить віру, гідність та звичаї усього нашого народу. Друга спроба вибороти незалежність українського народу й держави здійснювалася у тяжкі 1917-1920 роки. Третя – уже в наш час – під час розпаду радянської імперії, коли прокинувся волелюбний інтерес до власної історії й генетичної пам'яті. Четверта хвиля цього інтересу, – напевно, сьогоднішня. Адже, з 2015 року 14 жовтня є державним святом і неробочим днем – Днем захисника України.
Есесовець риється в речах розстріляних в Бабиному Яру
Під час німецької окупації Києва у 1941—1943 Бабин Яр став місцем масових розстрілів німецькими окупантами мирного населення і радянських військовополонених; євреїв і циган — за етнічною ознакою, а також партійних та радянських активістів, підпільників, членів Організації українських націоналістів (переважно членів ОУН-м), заручників, «саботажників», порушників комендантської години та інших. Лише за два дні 29 та 30 вересня 1941 там розстріляли майже 34 000 євреїв[2]. Перший розстріл відбувся 27 вересня1941, коли розстріляно 752 пацієнтів психіатричної лікарні ім. Івана Павлова, яка розміщувалась безпосередньо біля Бабиного Яру[3]. Точне місце розстрілу невідомо.
24 вересня1941 на Хрещатику радянськими диверсантами були підірвані будинки, у яких розташовувалися представники окупаційної влади. Вибухи та пожежі продовжилися в наступні дні, було знищено близько 940 великих житлових і адміністративних будівель. У звіті представника імперського міністерства окупованих східних областей від 5 жовтня1941 говорилося, що пожежа поширилася на площі 2 000 м², без даху над головою залишилося близько 50 000 осіб. Нацисти звинувачували в пожежі та вибухах євреїв і використали це як привід для знищення єврейського населення.
Наприкінці вересня 1941 зондеркоманда захопила дев'ять провідних рабинів Києва і наказала їм зробити оголошення: «Після санітарної обробки всі євреї й їхні діти, як елітна нація, будуть переправлені в безпечні місця…»
27—28 вересня на стінах будинків, огорожах і стовпах з'явилися оголошення з текстом українською, російською і німецькою мовами: «Всі євреї міста Києва і його околиць повинні з'явитися в понеділок 29 вересня 1941 року до 8 години ранку на ріг Мельникової і Дегтярівської вулиць (біля кладовища). Взяти з собою документи, гроші, цінні речі, а також теплий одяг, білизну тощо. Хто з євреїв не виконає цього розпорядження і буде знайдений в іншому місці, буде розстріляний. Хто з громадян проникне в залишені квартири і привласнить собі речі, буде розстріляний». Маса людей, які рухалися з різних районів міста, зливалася в один потік на вул. Мельникова. У кінці її, біля протитанкового рову, загородженого «їжаками», була поставлена «застава», за якою розгорнута похідна канцелярія. Почергово від натовпу відділяли 30—40 осіб і під конвоєм вели «реєструватися». У людей відбирали всі документи та цінності. Документи в поспіху кидали в мішки, а то і просто на землю, де вони лежали товстим шаром. Потім євреїв примушували роздягатися і через проходи в насипі виводили до краю яру, на протилежному боці якого на спеціально обладнаній дерев'яній платформі сидів кулеметник. Під безжалісний вогонь кулемета поліцаї заганяли палицями розгублених, голих, абсолютно знетямлених людей, не даючи їм схаменутися, зорієнтуватися. Розпачливе ридання, крики поліцаїв, благання про допомогу, прокляття катам, молитви, що заглушувалися веселими мелодіями вальсів з гучномовців, гуркотом літака, що кружляв над яром…
Сирецький концтабір
За кілька днів після розстрілів Бабин Яр відвідав німецький фотограф Йоганнес Хеле. Він зробив світлини того, як солдати СС розбирають речі розстріляних, а військовополонені під їх командою закопують яр.
1943 або 1944 роком датовано фотографію, яка зберігається у Національному музеї історії України у Другій світовій війні. На ній зображено вкрите снігом урвище, з крутими схилами майже без рослинності. Унизу — п'ять постатей — на повний зріст, у зимовому одязі. На зворотньому боці написано (рос): «Бабий яр. Г. Киев. Место расстрела советских граждан, жителей Киева, в 1941—1943 гг»[4].
Масові розстріли у Бабиному Яру та розташованому поруч із ним Сирецькому концтаборі проводилися і пізніше, аж до визволення Києва від окупації. Зокрема, 10 січня 1942 було страчено близько 100 матросів і командирів Дніпровського загону Пінської військової флотилії, а 18 лютого 1943 — трьох футболістів київського «Динамо»: Миколу Трусевича, Івана Кузьменка та Олексія Клименка (за деякими даними частина футболістів були службовцями НКВС, що і стало причиною розстрілу), що дало привід для створення після війни легенди про так званий «матч смерті».
У 1941—1943 у Бабиному Яру розстріляно 621 члена ОУН[5][6][7][8], серед них і відому українську поетесу Олену Телігу разом із чоловіком.
У різних публікаціях даються різні цифри загальної кількості знищених у Бабиному Яру — приблизно від 70 000 до 150 000 осіб[джерело?][9]. У 1946 на Нюрнберзькому процесі радянською владою наводилася оцінка близько 100 000 осіб[10], згідно з висновками спеціальної державної комісії для розслідування нацистських злочинів під час окупації Києва.
За даними історика, провідного наукового співробітника Музею історії Києва, відповідального секретаря Громадського комітету для вшанування пам'яті жертв Бабиного Яру Віталія Нахмановича, за весь час німецької окупації у Бабиному Яру були розстріляно 90–100 000 людей[11], з них приблизно 65–70 000 євреїв[12].
_Kiev.jpg)