Опис досвіду роботи вчителя історії, правознавства, економіки Шрамко Лілії Сергіївни

Фах: Вчитель історії, правознавства, економіки, етики, суспільних дисциплін

Спеціальність за дипломом: історія і суспільствознавство

Проблема над якою працюю: використання між предметних зв’язків на уроках історії, економіки, правознавства, етики.

Актуальність обраної проблеми полягає в тому, що між предметні зв’язки є однією із складових успіху на уроці, можливість зацікавити учнів предметом, створити оптимальні умови для перспективного розвитку предметів різних циклів. Використання між предметних зв’язків на уроках створює додаткові можливості вивчення предметів у комплексі. Щоб підтвердити свою думку необхідно звернутися до концепції загальної середньої освіти відповідно до якої було створено профільні класи з поглибленим вивченням окремих предметів: природничого, суспільно – гуманітарного, правового, математичного циклів. Проте вивчення предметів комплексно створює певні проблеми: наявність наукової та матеріальної бази, викладацький склад, обладнання та інше, а от використання між предметних зв’язків уможливлює комплексне вивчення предметів, як споріднених, так і різних.

В державній програмі» Освіта-21 століття» ставилося завдання виховання гармонійно розвинутої особистості, навчати учнів з використанням інноваційних технологій. Тож між предметні зв’язки створюють всі можливості для реалізації цих програм і концепцій.

Я проводила опитування серед учителів Кам’янської загальноосвітньої школи 1-3 ступенів № 1 щодо практичності використання між предметних зв’язків на уроках різних навчальних циклів і отримала схвальні відгуки. Всім учителям вдається вдало використовувати їх на уроках. Особисто я запрошувала на уроки вчителів різних навчальних дисциплін.

Розробкою і дослідженням цієї проблеми займалися такі видатні педагоги минулого століття як В.О.Сухомлинський, який побудував навіть школу майбутнього де вивчення предметів поєднувалося із практичною стороною. Чимала роль у дослідженні належить А.П.Макаренку, де навчання він поєднував із фізичною працею, навколишнім середовищем. Велика заслуга в обґрунтуванні проблеми між предметних зв’язків належить нашому земляку, випускнику нашої школи О. А. Захаренку, який не бачив вивчення математики не інакше, як в поєднанні з літературою, вигадуючи математичні оповідання чи з історією, створюючи історичні задачі. Спадщина цих гігантів педагогічної ниви є безцінною і багатоликою. Кожна її сторінка, це відоме нове, яке з роками лише стає актуальнішим.

Мета дослідження: учнівський і педагогічний колективи, предмети навчального плану,їх взаємозв’язки та взаємовпливи.

Завдання дослідження: показати та проаналізувати між предметні зв’язки як один із засобів навчального процесу. Охарактеризувати основні засади зв’язків між предметами в ході навчально – виховного процесу, у визначенні конкретних тем де досить вдало можливо поєднувати між предметні зв’язки проаналізувати такі можливості та створити відповідний перелік тем.

Завдання дослідження полягали у визначенні конкретних тем де досить вдало можливо поєднувати між предметні зв’язки проаналізувати такі можливості та створити відповідний перелік тем.

 Основна ідея дослідження полягає в можливостях  практичного застосування використання між предметних зв’язків на уроках та в позаурочний час. Прослідкувати як змінюється інтерес в учнів до предмету та їх вміння користуватися додатковими знаннями .

  Після закінчення Кіровоградського державного педагогічного інституту, розпочала працювати в Лузанівській загальноосвітній школі.

Через два роки мене перевели працювати заступником директора Кам’янської неповної загальноосвітньої школи №3. На цій посаді неоціненною була допомога інспектора – методиста районного відділу освіти Дяченка Віктора Кириловича, який навчав мене премудростей контролю і керівництва, налагодження робочої атмосфери у колективі. Мені пощастило працювати поряд з такими майстрами своєї справи як Петренко Галина Петрівна, Погоріла Ніла Гнатівна, Дрига Лариса Іванівна, Бідний Олександр Григорович. Відвідуючи їхні уроки, я сама вчилася, відточувала свою педагогічну майстерність, тому що інакше працювати в школі де навчався великий педагог сучасності Олександр Антонович Захаренко було неможливо.

Ще на початку роботи, мені молодому вчителю, стало цікаво використовувати між предметні зв’язки на уроках історії і правознавства, тому я запропонувала вчителям школи №3 проводити такі уроки, мене підтримав директор школи Гончарик Олександр Григорович. Так почали проводитися уроки всесвітньої історії спільно з учителями англійської мови, математики,фізичного виховання, біології, географії. Такі уроки були дуже цікавими і викликали інтерес не лише в учнів, а і в батьків.  Вивчаючи Англію, на урок запрошувала завжди вчительку англійської мови  Дригу Ларису Іванівну, яка на англійській мові розповідала учням про цю країну, а потім пропонувала перекласти почуте. Так на уроці перепліталися українська мова і мова країни яка вивчалася. На уроках історії коли вивчалася тема Стародавній Єгипет, розглядаючи тему будівництва пірамід запрошувала вчителів математики Погорілу Нілу Гнатівну і Махаліна Анатолія Івановича. Вони детально розповідали про піраміду, як геометричну фігуру і способи її графічної побудови. Вивчаючи тему Стародавньої Греції і розглядаючи питання Олімпійських ігор неодмінно на уроці про традиції Олімпійських ігор розповідає вчитель фізичного виховання Бідний Олександр Григорович. Такий приклад співпраці я демонструвала на районному методичному об’єднанні вчителів історії у 2006 році на базі Кам’янської загальноосвітньої школи 1-3 ступенів№4 в якій  на той момент працювала.

Подаючи урок з всесвітньої історії у 6 класі на тему «Міфи Стародавньої Греції» використала між предметні зв’язки з світовою літературою і інформатикою. Аудиторії було показано вміння учнів користуватися інтерактивними технологіями - комп’ютером ,за допомогою якого учні розв’язували тести з попереднього уроку і перевірили правильність своїх відповідей. На уроці також була задіяна вчителька зарубіжної літератури Юдалевич Євдокія  Дмитрівна, яка розповіла про міфи та історію їх походження, а учні розіграли сценку з міфу про Прометея.

Інноваційна значущість

У 2008 році на методичному об’єднанні вчителів історії і правознавства подавала урок у 10 класі на тему: «Диктаторські і тоталітарні режими» з використанням відеоматеріалу, який стосувався Радянського Союзу і фашистської Німеччини. На уроці використовувалися ноутбук і мультимедійний проектор. Додатково використовувалися відомості з географії, які надавала вчителька географії Рахманіна Тамара Пантелеївна. На уроці учні використали знання з основ правознавства, коли давали визначення політичного режиму, форми правління та їх ознаки. Поєднавши на одному уроці декілька предметів можна було зробити висновок про якість засвоєння учнями вивченого матеріалу на уроках з інших предметів та ще краще закріпити вивчений матеріал. Такі уроки створюють додаткові можливості для учнів самостійно оцінити якість своїх знань. Траплялися випадки, що завдяки таким урокам,учні краще сприймали і використовували матеріал в подальшому, при написанні тестових завдань, контрольних і самостійних робіт.

Вивчаючи тему «Мистецтво високого Відродження в Італії та країнах Західної Європи», я запрошую на уроки вчителів малювання, які детально характеризують техніку написання полотен майстрів Епохи Відродження, порівнюють виконання технік майстрів Італійської, Іспанської, Голландської, Німецької шкіл ,таких майстрів пензля як: Леонардо да Вінчі, Рафаель Санті, Мікеланджело, Босх, Пітер Брейгель Молодший, Альбрехт Дюрер та інших. Коли розглядаються питання пов’язані з літературою Періоду Відродження, доречно було б запросити на урок вчителя зарубіжної літератури. Я запрошую на такі уроки Симоненко Ольгу Анатоліївну. Вона завжди робить порівняльну характеристику творчості У.Шекспіра, Ф.Рабле, Д.де Сервантеса, оцінює їхніх героїв, пропонуючи учням обрати свого літературного героя і пояснити свій вибір. Такі уроки крім навчальної мети мають і виховний характер. Вони вчать учнів розрізняти добро і зло, справжню дружбу від вдаваної, виховують самостійність.

Досить часто на уроках всесвітньої історії використовується матеріал з курсу Історії України. У 8 класі вивчаючи тему» Польща у 14 – 17 століттях», обов’язково розглядається питання становище українських земель в складі Польщі. У 9 класі вивчаючи тему «Російський визвольний рух. Таємні організації декабристів» використовується матеріал про діяльність масонських лож та Південного товариства декабристів. Практикую також екскурсії в музей О.С.Пушкіна і П.І.Чайковського де є в наявності тематичні виставки «Пушкін і декабристи», «Декабристи у Кам’янці». Отриманий матеріал не лише поглибить знання учнів по темі уроку, а й покаже славне минуле рідного краю.

В 10 класі вивчаючи формування Версальсько-Вашингтонської системи учням слід запропонувати метод презентації проектної діяльності. Старшокласники такі проекти виконують із задоволенням, тому що такі вміння вони набувають на уроках інформатики у 10 класі. Школярі середньої ланки виявляють певні труднощі готуючи презентації, тому що цю тему вивчатимуть на уроках інформатики пізніше.

В 11класі застосувати метод презентації доречно на уроках всесвітньої історії коли проходите підсумкове узагальнення країн певного регіону (наприклад США і Канада, країни Центральної і Західної Європи та інше). Вміння творчого мислення у старшокласників створюють уроки типу конференції, круглого столу, засідання Генеральної Асамблеї ООН, тощо.

На уроках Історії України прослідковуються зв’язки з народознавством, при вивченні тем культури, з українською літературою. При вивченні давньої української історії, досить результативним буде використання текстів поеми» Слово о полку Ігоревім», «Повість временних літ» Нестора, «Ізборник» Святослава та інші твори цього періоду. Вивчаючи тему «Розвиток полемічної літератури» у 8 класі доречно запрошувати на урок вчителів української літератури, які зроблять детальний аналіз таких творів, розкриють характерні риси полемічної літератури, а вчителю історії слід зробити висновки і пов’язати твори полемічної літератури з періодом їх написання. Коли за програмою наближається вивчення теми»Початок національно – визвольної війни українського народу середини 17 століття. Відродження української держави» намагаюся повезти учнів на екскурсію до села Суботова і міста Чигирина, щоб на реальних фактах вони могли осягнути вітчизняну історію, пов’язавши її з історією рідного краю. Побачивши на власні очі Резиденцію Богдана Хмельницького, Бастіони Дорошенка, Садибу Хмельницьких зовсім по іншому сприймається і запам’ятовується фактичний матеріал. Проте екскурсії не повинні бути непідготовленими, тому що навіть тут ми навчаємося. Завчасно, допитливим учням класу потрібно поставити завдання: підготувати певні відомості, які будуть доречними під час екскурсії. Я наприклад пропоную підготувати такі питання: Дитячі і юнацькі роки Богдана Хмельницького; Перебування Хмельницького на Січі; Сподвижники гетьмана. Підготовка матеріалу в таких випадках є набагато цікавішою і ефективнішою ніж просто на урок. Така форма заохочень виправдовує себе під час зрізів знань і дає 80% запам’ятовування інформації.

Готуючи матеріал до теми» Розгортання гайдамацького руху. Коліївщина», слід звертатися до краєзнавчого матеріалу, тому що події Коліївщини тісно пов’язані з історією нашого краю. В цій ситуації допомагають налагоджені зв’язки з Камянським історико – культурним заповідником. З науковими працівниками історичного музею мене пов’язує давня дружба на стезі краєзнавчої роботи. Тісна співпраця склалася з Ляшком Юрієм Юрійовичем, який проводить не лише екскурсії по козацтву, Холодноярській республіці, Великій Вітчизняній війні, а й організовує краєзнавчі конференції, диспути. Цікаво проходять уроки Історії України в 10–11 класах коли вивчаються теми «Наш край в 1917 – на початку 21 століття». На такі уроки я запрошую наукових співробітників музею Висоцьку Ларису Григорівну і Пугач Наталію Миколаївну. Також досить часто використовую самостійно виставкові колекції фондів для проведення музейних уроків. В історичному музеї досить частими є художні виставки сучасних майстрів , які виконують роль дослідного матеріалу по вивченню сучасного мистецтва.

Щороку спілка краєзнавців спільно з історико-культурним заповідником проводять краєзнавчі конференції з подальшим друкуванням дослідницьких робіт у збірці «Джерело». В різні роки до цієї збірки ввійшли роботи моїх вихованців Прокапало Юлії «Ремесла і промисли України і нашого краю», Мудріцької Ірини «Він пройшов по тій війні», Чалого Вадима « Серця віддали дітям».

Тема Другої Світової війни базується на багатому краєзнавчому матеріалі. Розглядаючи Рух Опору я неодмінно використовую матеріали діяльності партизанських загонів, підпільних організацій та загонів ОУН-УПА, які підтверджуються архівними документами. Зазвичай я пропоную учням підготувати презентації проектів по цій темі. Такі уроки дуже подобаються готувати старшокласникам. Такими способами ми формуємо в учнів вміння аналізувати і відтворювати корисну та основну інформацію. Старшокласники вміють вправно користуватися допоміжними джерелами пошуку інформації, тому така форма роботи може використовуватися вчителями досить успішно.

Практична значущість

Проводячи уроки правознавства, я використовую різноманітні методи і прийоми навчання, подачі нового матеріалу,перевірки домашнього завдання, закріплення нового матеріалу, Досить актуальною формою перевірки домашнього матеріалу є миттєва самостійна робота, яка розрахована на 10 – 15 хвилин, Для такої самостійної роботи доречним буде підбір понять, термінів, порівняння правових систем. Наприклад , перевіряючи завдання по темах «Право», «Закон», «Галузі права», до запитань можна включити слідуюче: 

Дати визначення понять право, закон,галузь права.

Вказати ознаки права, закону, галузі права.

Порівняти поняття право і закон.

Такий вид контролю знань досить практичний, можна проводити на кожному уроці і не лише правознавства. Вдалою формою контролю знань може бути проведення тестування. Для складання тестових запитань я обираю ключові питання. Для закріплення нового матеріалу можливо запропонувати розв’язування правових задач. Робота з підручником є однією із складових закріплення нового матеріалу і також при вивченні нового матеріалу.

Вивчаючи окремі теми , як наприклад «Спадщина», запрошую на урок приватного нотаріуса Богданову Галину Юріївну, яка характеризує особливості договорів та заповіту. Завдання додому стосуватиметься складання учнями заповіту з урахуванням розповіді нотаріуса. Розглядаючи тему «Кримінальне право» здійснюю екскурсію з класом до районного суду, де голова суду Коваленко Володимир Іванович розповідає про справи які розглядаються в районному суді, як домашнє завдання пропоную скласти позовну заяву до суду. При вивченні теми» Як знайти роботу» планую екскурсію в районний центр зайнятості, де працівники розповідають про структуру центру зайнятості та його функції. Викладаючи новий матеріал пропоную по ходу моєї розповіді складати опорний конспект. Вивчивши тему обов’язково проводжу контрольну роботу.

На уроках етики у 5 – 6 класах використовую поєднання лекційної і узагальнюючої форм навчання. Важлива увага на уроках приділяється термінам і правилам. Після закріплення етикетних правил учні розігрують ситуації відповідно до правил етикету. Розглядаючи питання правил поведінки проводжу екскурсії до бібліотеки, магазину, залу музичної школи, де пояснюю учням правила поведінки в цих установах. Вдома учні складають діалоги, скориставшись знаннями етикетних правил. Вагомі результати на уроках етики приносять завдання, коли учні усно або в письмовій формі складають твори – роздуми повчального характеру. На уроках намагаюся зацікавлювати учнів процесом навчання, спонукаю їх до творчої праці, намагаюсь стимулювати зацікавленість предметом через створення власних правил поведінки. З цією метою учні до кожної теми створювали власні матеріали, які потім обговорювали у спільному колі.       

Аналіз результатів дослідження      

Однією з актуальних форм роботи – є робота з обдарованими учнями. Її можна розділити на такі етапи:

1. Підготовка учнів до захисту робіт в Малій академії наук. Це досить відповідальна і кропітка робота. Спочатку вибираються бажаючі працювати в МАН, потім для розгляду пропонується ряд цікавих тем розвитку нашого краю різних періодів. Учні обирають найбільш вдалу, цікаву для них тематику . Наступний етап роботи – це підбір матеріалів по темі, робота з документами та джерелами. Після збору інформації розпочинається систематизація і узагальнення матеріалу. З 2008 року я з учнями працюю в малій академії наук. Цього року з Прокапало Юлією захищали дослідницьку роботу на тему «Ремесла і промисли України і нашого краю» на обласному рівні посіли 4 місце. У 2009 році Гордієнко Юлія успішно захистилася на районному етапі з темою Український танець – душа народу». У 2010 році Нечипорик Анастасія захищала наукову роботу на тему» Радянський і національний Рух Опору на території Камянщини» .

2. Підготовка учасників і переможців 1,2,3 етапів Всеукраїнських предметних олімпіад «Юних істориків», «Юних правознавців».У 2006 році Остапенко Олександра виборола 1 місце в районному етапі конкурсу «Знавців права» і 3 місце в обласному етапі. Петренко Анастасія в 2009 – 2010роках здобула перемогу у 1 та 2 етапах Всеукраїнської олімпіади з основ правознавства у 9 класі; у 2010 – 2011роках серед учнів 10-их класів.

У 2007 році Прокапало Юлія посіла 1 місце в 2 етапі Всеукраїнської олімпіади юних істориків. У 2007, 2008 роках Мудріцька Ірина перемогла у 2 етапі Всеукраїнської олімпіади юних істориків. 

3. Підготовка учнів до участі в Інтернет – олімпіадах. В 2008 – 2009 навчальному році Мудріцька Ірина перемогла в базовій дисципліні – правознавство; Прокапало Юлія – з економіки; Овезова Аня – з історії .              

Майже щороку, я беру участь у виставках передових педагогічних технологій «Освіта Черкащини». Мої творчі доробки перемагали на районному і обласному етапах:

2006 рік – розробки уроків на тему «Релігія і міфологія Стародавньої Греції»;

2009 рік – розробка уроків з економіки «Форми власності в Україні і світі»;

2010рік – розробка уроку на тему «Тоталітарні та диктаторські режими».

Освоюючи і використовуючи нові інформаційно-комунікаційні технології  я тісно співпрацюю з учителем інформатики Олефіренко Н.М. При її допомозі опанувала метод презентації і отримала сертифікат за програмою «Інтел – Навчання для майбутнього» у 2007 році. У 2011році отримала сертифікат «Microsoft. Партнерство в навчанні».         

Проблеми в реалізації науково–методичної мети мають загальний характер: це і недостатня матеріально–технічна база, відсутність ініціативи з боку окремих вчителів.